Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

при грі в кості

  • 1 throw

    I
    n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом, відразу

    2) спорт. кидок (боротьба)
    3) спорт. метання
    4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)
    5) відстань кидка
    6) закидання (сітки)
    7) рубання, валяння (лісу)
    8) шаль, шарф
    9) покривало (на ліжко)
    10) гончарний круг
    11) геол. вертикальне переміщення
    12) тех. хід (поршня)
    13) тех. радіус кривошипа; розмах
    14) амплітуда стрілки (приладу)

    throw distance — кін. проекційна відстань

    II
    v (past threw; p.p. thrown)
    1) кидати, шпурляти

    to throw smb. into prison — кидати когось до в'язниці

    2) кидатися (тж throw oneself)
    3) спрямовувати, посилати

    to throw light on smth. — а) кидати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось

    to throw smb. a kiss — послати комусь поцілунок здаля

    4) вивергати
    5) телитися, жеребитися тощо
    6) закидати (сіть тощо)
    1) накидати, напинати (одяг)
    8) перекладати, звалювати (вину)
    9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)
    11) губити (колесо, підкову)
    12) валити (дерева)
    13) зносити (будинок)
    14) скидати (вершника)
    15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки
    16) спорт. метати (молот)
    17) військ. вводити в бій; терміново посилати (перекидати) (підкріплення)
    18) наводити (міст)
    19) робити, виконувати (вправу)
    20) розм. зчиняти (скандал)
    21) розм. давати (обід)
    22) уводити (ліки); робити (уколи)
    23) текст. сукати; крутити (шовк)
    24) формувати, надавати форми
    25) обробляти на гончарному крузі
    26) навмисно програвати (під час змагання тощо)
    27) військ. вести вогонь (з гармати)

    throw about — а) розкидати; б) розмахувати

    throw aside — а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)

    throw at — накидатися, нападати

    throw away — а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустити (щось), не скористатися (з чогось)

    throw back — а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога); г) бути схожим на предків; д) мати давню історію

    throw down — а) кидати; упускати, випускати (з рук); б) зносити (будинок); в) скидати; г) відхиляти (щось); відмовлятися (від чогось)

    throw in — а) додавати; б) вставляти (зауваження); в) ділити (з кимсь — with); г) закидати (сіть); д) спорт. укидати (м'яч); є) кидати (приймати) виклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)

    throw off — а) скидати, знімати (одяг); б) позбутися (чогось), звільнитися (від чогось); в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу); д) відраховувати, скидати з рахунку; є) спорт. вибивати; є) починати (щось); ж) друкувати; з) спускати (собак)

    throw out — а) викидати; б) відмовлятися (від чогось); в) виганяти; г) перебивати (в розмові); д) дезорганізовувати; є) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь); не брати до уваги (когось); ж) відхиляти (законопроект); з) висловлювати мимохідь

    1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)

    throw over — а) залишати, кидати (друзів); б) відмовлятися (від плану); в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)

    throw together — а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати

    throw up — а) підкидати вгору; б) кидати (щось); відмовлятися від участі (в чомусь); в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю); швидко будувати; д) виділяти, відтіняти; є) віддавати, кидати (напризволяще); є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку); з) с.г. перевертати (шар ґрунту)

    to throw a bomb into smth. — викликати сенсацію; зчинити переполох

    to throw at smb.'s head — вішатися комусь на шйю

    to throw dust in smb.'s eyes — замилювати комусь очі

    to throw oneself into smth. — енергійно братися до чогось; цілком присвятити себе чомусь

    to throw smb. off his guard — захопити когось зненацька

    to throw smb. over the perch — занапастити (убити) когось

    to throw smb. upon his own resources — покинути когось напризволяще

    to throw the book — а) повністю використати свої права; б) військ. ввести в бій усі засоби

    to throw the bull — амер. базікати, безсоромно брехати

    to throw up the sponge, to throw in the towel — здатися, визнати себе переможеним

    * * *
    I n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом; відразу

    to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось

    2) cпopт. кидок

    throw in circle, flying overhead throw — кидок через голову

    record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання

    throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)

    4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів
    6) рубання, валка ( лісу)
    7) aмep. шаль, шарф

    knitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)

    9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання
    10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)
    12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штуку
    II v
    (threw; thrown)
    1) кидати; жбурнути

    to throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)

    to throw smth out of the window — викинути щось з вікна

    to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну

    to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]

    the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос

    to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю

    to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)

    to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось

    2) направляти, посилати

    to throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)

    a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення

    to throw smb; a kiss — послати комусь повітряний поцілунок

    3) викидати; викинути
    4) лiт. проливати
    5) телитися, жеребитися, т. п.
    6) збентежити, спантеличити
    7) закидати, закинути (сітку, вудку)

    to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)

    8) накидати, накинути ( одяг)

    to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі

    with a coat thrown about him — накинувши пальто

    9) перекладати (провину, відповідальність на когось)
    10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)
    11) губити (підкову, колесо)

    one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу

    12) проектувати (кадри, образи)
    13) валити ( дерев); зносити ( будівлі)
    14) скидати (вершник;)
    15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки
    16) cпopт., метати

    to throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]

    to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)

    19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)
    20) перекидати, наводити ( міст)

    to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку

    21) робити, виконувати ( вправу)

    to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)

    22) давати ( обід); влаштовувати ( вечір)
    23) вводити ( ліки); робити ( уколи)
    24) з ( шовк); сукати, тростить
    25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному колі
    26) ( навмисно) програвати ( змагання)
    27) to throw smb; smth

    into [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось

    to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну

    to throw smth into good form — привести щось у гарний вид

    to throw smb into confusion — привести когось у замішання

    to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище

    to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника

    28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щось

    to throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти

    29)

    to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь

    to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість

    30)

    to throw smb; smth off smth — скинути, скидати когось, щось із чогось

    to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда

    to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]

    31)

    to throw smb together — збирати в одному місці; зводити

    they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес

    to throw smth together — наспіх складати, компілювати

    his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/

    32)

    to throw smth; smb into a state — приводити щось, когось у якийсь стан

    to throw smth open — розорювати

    to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ

    to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі

    to throw smb idle — позбавити когось роботи

    a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи

    to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию

    to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові

    to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями

    to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось

    to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось

    to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування

    to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох

    to throw smb; smth into the background — відтіснити когось, щось на задній план

    to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник

    to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні

    to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь

    to throw temptation in smb 's way — спокушати когось

    to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось

    to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось

    to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось

    to throw smb off his balance — виводити когось із себе

    to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька

    to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]

    to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода

    to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь

    to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі

    to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O

    to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O

    English-Ukrainian dictionary > throw

  • 2 throw

    I n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом; відразу

    to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось

    2) cпopт. кидок

    throw in circle, flying overhead throw — кидок через голову

    record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання

    throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)

    4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів
    6) рубання, валка ( лісу)
    7) aмep. шаль, шарф

    knitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)

    9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання
    10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)
    12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штуку
    II v
    (threw; thrown)
    1) кидати; жбурнути

    to throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)

    to throw smth out of the window — викинути щось з вікна

    to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну

    to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]

    the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос

    to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю

    to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)

    to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось

    2) направляти, посилати

    to throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)

    a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення

    to throw smb; a kiss — послати комусь повітряний поцілунок

    3) викидати; викинути
    4) лiт. проливати
    5) телитися, жеребитися, т. п.
    6) збентежити, спантеличити
    7) закидати, закинути (сітку, вудку)

    to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)

    8) накидати, накинути ( одяг)

    to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі

    with a coat thrown about him — накинувши пальто

    9) перекладати (провину, відповідальність на когось)
    10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)
    11) губити (підкову, колесо)

    one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу

    12) проектувати (кадри, образи)
    13) валити ( дерев); зносити ( будівлі)
    14) скидати (вершник;)
    15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки
    16) cпopт., метати

    to throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]

    to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)

    19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)
    20) перекидати, наводити ( міст)

    to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку

    21) робити, виконувати ( вправу)

    to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)

    22) давати ( обід); влаштовувати ( вечір)
    23) вводити ( ліки); робити ( уколи)
    24) з ( шовк); сукати, тростить
    25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному колі
    26) ( навмисно) програвати ( змагання)
    27) to throw smb; smth

    into [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось

    to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну

    to throw smth into good form — привести щось у гарний вид

    to throw smb into confusion — привести когось у замішання

    to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище

    to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника

    28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щось

    to throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти

    29)

    to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь

    to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість

    30)

    to throw smb; smth off smth — скинути, скидати когось, щось із чогось

    to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда

    to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]

    31)

    to throw smb together — збирати в одному місці; зводити

    they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес

    to throw smth together — наспіх складати, компілювати

    his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/

    32)

    to throw smth; smb into a state — приводити щось, когось у якийсь стан

    to throw smth open — розорювати

    to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ

    to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі

    to throw smb idle — позбавити когось роботи

    a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи

    to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию

    to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові

    to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями

    to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось

    to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось

    to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування

    to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох

    to throw smb; smth into the background — відтіснити когось, щось на задній план

    to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник

    to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні

    to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь

    to throw temptation in smb 's way — спокушати когось

    to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось

    to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось

    to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось

    to throw smb off his balance — виводити когось із себе

    to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька

    to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]

    to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода

    to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь

    to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі

    to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O

    to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O

    English-Ukrainian dictionary > throw

  • 3 sice

    n
    1) шістка, шість очок (у грі в кості)
    2) грум, конюх
    * * *
    I [sais] n
    шість очок, шістка ( при грі в кості)
    II [sais] n
    інд. грум, конюх

    English-Ukrainian dictionary > sice

  • 4 point

    1. n
    1) крапка; знак

    exclamation point — амер. знак оклику

    2) мат. точка
    3) фіз. стадія, критична точка
    4) позначка, поділка (шкали)
    5) мор. румб
    6) місце, пункт
    7) межа тарифної дільниці
    8) момент (часу)
    9) спорт. очко
    10) одиниця виміру
    11) місце гравця (крикет)
    12) пункт, питання, справа
    13) головне, суть, смисл
    14) мета, намір
    15) характерна (відмітна) риса
    16) стать
    17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник
    18) амер. перо (металеве)
    19) спорт. укол
    20) мис, коса, стрілка; вершина (гори)
    21) гравіювальна голка; різець
    22) відросток рога оленя
    23) мереживо
    24) військ. головний дозор
    25) мисл. стійка (собаки)
    26) pl амер., розм. знаки розрізнення

    in point of fact — насправді, фактично

    to make a point of smth. — надавати чомусь великого значення, старанно розглядати щось

    bread and point — хліб та вода — ось і вся їда

    2. v
    1) указувати, показувати (at, to)
    2) наводити, прицілюватися, цілитися
    3) бути спрямованим; дивитися
    4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)
    5) мати за мету, прагнути
    6) загострити
    7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти
    8) мед. дозрівати (про нарив)
    9) мисл. робити стійку (про собаку)
    10) ставити розділові знаки; робити паузи
    11) відокремлювати десятковий дріб крапкою

    point out — зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати

    point up — підкреслювати, робити особливий наголос

    * * *
    I ['pxint] n

    exclamation point — cл. знак оклику

    decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка

    point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура

    freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина

    2) місце, пункт, точка

    point of draw — aвт. заправний пункт

    assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост

    3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)

    turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань

    at /on/ the point of death — при смерті

    5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак
    6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)
    7) рівень, стандарт; ступінь, степінь
    8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка
    9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)
    10) кінець; висновок
    11) пункт; момент

    point by point — по пунктах; докладно, детально

    points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа

    fine point — деталь, подробиця

    12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору
    13) мета, намір

    weak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)

    15) сила, міць; колючість, уїдливість
    16) указування; натяк; порада, пропозиція
    17) icт. сигнал
    18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)
    19) cл. ( металеве) перо
    20) мop. редька ( на кінці троса)
    22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом
    23) мис, виступаюча морська коса; стрілка
    25) гравірувальна голка, різець ( гравера)
    26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід
    28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)
    29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)
    30) вiйcьк. головний або тильний дозор
    31) положення ( пастуха) попереду череди
    32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)
    33) cпopт. крос
    35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)
    36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)
    II v
    1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)
    2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися
    3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися
    4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)
    5) мати на меті, прагнути
    6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"
    7) мeд. дозрівати ( про нарив)
    8) миcл. робити стойку ( про собаку)
    9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки
    10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)
    12) мop. іти крутий бейдевінд
    13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах
    14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)
    15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)
    16) раціонувати, видавати що-небудь по картках
    17) c-г. закопувати ( гній) у землю ( point in)
    18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)

    English-Ukrainian dictionary > point

  • 5 point

    I ['pxint] n

    exclamation point — cл. знак оклику

    decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка

    point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура

    freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина

    2) місце, пункт, точка

    point of draw — aвт. заправний пункт

    assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост

    3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)

    turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань

    at /on/ the point of death — при смерті

    5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак
    6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)
    7) рівень, стандарт; ступінь, степінь
    8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка
    9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)
    10) кінець; висновок
    11) пункт; момент

    point by point — по пунктах; докладно, детально

    points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа

    fine point — деталь, подробиця

    12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору
    13) мета, намір

    weak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)

    15) сила, міць; колючість, уїдливість
    16) указування; натяк; порада, пропозиція
    17) icт. сигнал
    18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)
    19) cл. ( металеве) перо
    20) мop. редька ( на кінці троса)
    22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом
    23) мис, виступаюча морська коса; стрілка
    25) гравірувальна голка, різець ( гравера)
    26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід
    28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)
    29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)
    30) вiйcьк. головний або тильний дозор
    31) положення ( пастуха) попереду череди
    32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)
    33) cпopт. крос
    35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)
    36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)
    II v
    1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)
    2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися
    3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися
    4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)
    5) мати на меті, прагнути
    6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"
    7) мeд. дозрівати ( про нарив)
    8) миcл. робити стойку ( про собаку)
    9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки
    10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)
    12) мop. іти крутий бейдевінд
    13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах
    14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)
    15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)
    16) раціонувати, видавати що-небудь по картках
    17) c-г. закопувати ( гній) у землю ( point in)
    18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)

    English-Ukrainian dictionary > point

  • 6 cog

    1. n
    1) невеликий рибальський човен
    2) зубець (колеса)
    3) тех. кулак; палець; виступ; зуб
    2. v
    1) буд. з'єднувати в гребінь
    2) шахраювати, обдурювати
    * * *
    I n
    1) зубець ( колеса); тex. кулак; палець; виступ; зуб
    2) бyд. гребінь, шип
    3) гeoл. дейк
    4) гipн. кострове кріплення
    5) метал. обтиснутий зливок
    II v
    2) бyд. з'єднувати в гребінь
    III n IV v
    шахраювати при грі в кості; обманювати, шахраювати

    English-Ukrainian dictionary > cog

  • 7 crab

    1. n
    1) зоол. краб
    3) розм. незручність; невдача
    4) тех. візок (крана); лебідка, корба
    5) дика яблуня
    6) яблуко-кислиця
    7) розм. буркотун, буркотлива людина
    2. v
    1) дряпати кігтями; битися (про хижих птахів)
    2) розм. відшукувати хиби; причепливо критикувати
    3) амер., розм. скаржитися, нарікати
    * * *
    I [krʒb] n
    1) зooл. краб
    3) acтp. (Crab) Рак ( сузір'я е знак зодіаку); крабоподібна туманність (тж. crab Nebula)
    4) мyз. ракохідний рух
    5) тex. візок ( крана); тельфер; лебідка; коловорот
    6) = crabbing I 2
    II [krʒb] v
    1) дряпати кігтями, пазурами ( про хижих птахів)
    2) іти боком або зиґзагоподібно
    III [krʒb] n
    1) бoт. яблуня дика, сибірський краб
    2) ( будь-яка) дика яблуня
    IV [krʒb] n
    1) буркун; вічно невдоволена, дратівлива людина
    2) невдача, перешкода; pl програш ( при грі в кості)
    3) cпeц. непродана книга, що повертається книгопродавцем видавцеві
    V [krʒb] v
    1) скаржитися; дутися; нити
    2) знаходити недоліки, уїдливо критикувати; "заклювати" ( людину)
    3) озлобляти, дратувати
    4) псувати, губити

    English-Ukrainian dictionary > crab

  • 8 nick

    n
    1) ч. ім'я Нік (зменш. від Nicholas, Nicodemus, Nicolas)
    2) диявол, сатана (звич. Old Nick)
    * * *
    I [nik] n
    1) зарубка, засічка; мітка; клеймо ( на дереві)
    2) бирка, паличка з нарізками, які відмічають лік
    3) надріз, проріз
    4) тріщина, щілина; зазублина; щербина
    5) ущелина, вузька долина, розпадина
    6) точний момент; критичний момент
    8) cл. каталажка, в'язниця; поліцейський відділок
    9) пoлiгp. сигнатура (літери.)
    10) тex. звуження; шийка
    II [nik] v
    1) робити мітку, замітку, засічку, зарубку; клеймити ( дерева)
    3) розрізати, відрізати, підрізати; прорізати; робити щербини, тріщини, зазублини; відбивати краї ( посуду); англізувати ( коня), злегка поранити, зачепити, допікати; робити уїдливі зауваження
    4) попасти у ціль, вгадати (звич. to nick it); встигнути вчасно, у найкритичніший момент
    5) cл. захопити зненацька; піймати, схопити, затримати ( злочинця); заарештувати; обдурити, ошукати, поцупити, вкрасти
    7) aмep. знижувати, урізати; робити відрахування із зарплати
    III [nik] n; сл.
    стан, положення

    English-Ukrainian dictionary > nick

  • 9 shooter

    n
    1) стрілець
    2) снайпер (той, хто забив найбільше м'ячів)
    3) вогнепальна зброя, револьвер
    4) різко поданий м'яч
    5) розм. чорна візитка
    * * *
    n
    2) cпopт. снайпер, бомбардир (гравець, який забиває велику кількість м'ячів); різко поданий м'яч
    3) вогнепальна зброя, револьвер

    English-Ukrainian dictionary > shooter

  • 10 cog

    I n
    1) зубець ( колеса); тex. кулак; палець; виступ; зуб
    2) бyд. гребінь, шип
    3) гeoл. дейк
    4) гipн. кострове кріплення
    5) метал. обтиснутий зливок
    II v
    2) бyд. з'єднувати в гребінь
    III n IV v
    шахраювати при грі в кості; обманювати, шахраювати

    English-Ukrainian dictionary > cog

  • 11 crab

    I [krʒb] n
    1) зooл. краб
    3) acтp. (Crab) Рак ( сузір'я е знак зодіаку); крабоподібна туманність (тж. crab Nebula)
    4) мyз. ракохідний рух
    5) тex. візок ( крана); тельфер; лебідка; коловорот
    6) = crabbing I 2
    II [krʒb] v
    1) дряпати кігтями, пазурами ( про хижих птахів)
    2) іти боком або зиґзагоподібно
    III [krʒb] n
    1) бoт. яблуня дика, сибірський краб
    2) ( будь-яка) дика яблуня
    IV [krʒb] n
    1) буркун; вічно невдоволена, дратівлива людина
    2) невдача, перешкода; pl програш ( при грі в кості)
    3) cпeц. непродана книга, що повертається книгопродавцем видавцеві
    V [krʒb] v
    1) скаржитися; дутися; нити
    2) знаходити недоліки, уїдливо критикувати; "заклювати" ( людину)
    3) озлобляти, дратувати
    4) псувати, губити

    English-Ukrainian dictionary > crab

  • 12 nick

    I [nik] n
    1) зарубка, засічка; мітка; клеймо ( на дереві)
    2) бирка, паличка з нарізками, які відмічають лік
    3) надріз, проріз
    4) тріщина, щілина; зазублина; щербина
    5) ущелина, вузька долина, розпадина
    6) точний момент; критичний момент
    8) cл. каталажка, в'язниця; поліцейський відділок
    9) пoлiгp. сигнатура (літери.)
    10) тex. звуження; шийка
    II [nik] v
    1) робити мітку, замітку, засічку, зарубку; клеймити ( дерева)
    3) розрізати, відрізати, підрізати; прорізати; робити щербини, тріщини, зазублини; відбивати краї ( посуду); англізувати ( коня), злегка поранити, зачепити, допікати; робити уїдливі зауваження
    4) попасти у ціль, вгадати (звич. to nick it); встигнути вчасно, у найкритичніший момент
    5) cл. захопити зненацька; піймати, схопити, затримати ( злочинця); заарештувати; обдурити, ошукати, поцупити, вкрасти
    7) aмep. знижувати, урізати; робити відрахування із зарплати
    III [nik] n; сл.
    стан, положення

    English-Ukrainian dictionary > nick

  • 13 shooter

    n
    2) cпopт. снайпер, бомбардир (гравець, який забиває велику кількість м'ячів); різко поданий м'яч
    3) вогнепальна зброя, револьвер

    English-Ukrainian dictionary > shooter

  • 14 sice

    I [sais] n
    шість очок, шістка ( при грі в кості)
    II [sais] n
    інд. грум, конюх

    English-Ukrainian dictionary > sice

  • 15 страстность

    при́страсність, -ності; жагу́чість, -чості; па́лкість, -кості; запа́льність; завзя́тість, -тості

    Русско-украинский словарь > страстность

  • 16 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 17 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 18 который

    1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;
    2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;
    3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);
    4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;
    5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].
    * * *
    мест.
    1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й
    3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

    кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

    Русско-украинский словарь > который

  • 19 несчастный

    нещасний, безщасний, (не только несчастливый) нещасливий, (бездольный) бездольний, (бесталанный) безталанний, (горемычный) бідолашний, (диал.). горопашний, (злополучный) сердешний, (жалкий, убогий) мізерний, нужденний, злиденний, жалюгідний. [Ой, я нещасний, що маю діяти? (Пісня). Ідіть на фабрики й заводи, нещасні торбарі! (П. Тичина). Прийдуть безщасним щасливії дні (Грінч.). Не забули вони нас безщасних (Дніпр. Ч.). Безщасний чоловік той, хто не знає латини (Яворн.). Хлопці з гіллям обдирають безщасні дерева (Грінч.). Летім у край мій нещасливий (Олесь). Що-ж я, бездольна, при старощах моїх, робитиму? (Грінч.). Для инших це особа ненавидна, а мені він видається тільки дуже безталанною людиною (Крим.). Люди добрі, пожалійте бідолашного піїту! (Самійл.). Почала бідолашна Русь нову криваву війну (Куліш). Сердешна дитина, обідрана, ледве-ледве несе ноженята (Шевч.). Гостей зачинених своїх сердешним чаєм напували (Шевч.). Од жаху горопашна дитина забилась у саму глибиню печери (Яворн.). Мій повелитель на всіх мізерних проливає милость (Куліш). Приїхало сюди воно таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Приняв злиденного, як брата (Самійл.)]. -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина - нещасний, -на, нещасливий, -лива, бідолашний, -на, сердешний (-ого), -на (-ої), (сщ.) нещасник, -ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, бідолаха, бідаха, сердега, горопаха (общ. р.), небога (ж. р.); срв. Несчастливец, -вица. [Русалоньки взяли… її, сердешную, та й залоскотали (Шевч.). Так били і товкли, аж кості хрускали в небоги (Самійл.)]. -ная головушка - бідна головонька. -ный день - нещасливий (недобрий) день. -ный случай - нещасливий випадок, пригода, лиха пригода, (диал.) лиховина. -ная судьба - лиха (нещаслива, безщасна, щербата, нужденна, гірка) доля, недоля, бездо[і]лля (-лля), безталання (-ння). Куда тебе -ному! - де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! Делать, сделать -ным кого - робити, зробити нещасним кого, унещасливлювати, унещасливити кого.
    * * *
    1) прил. неща́сний; ( несчастливый) нещасли́вий; ( о человеке - с сожалением) серде́шний, безща́сний, безтала́нний, бідола́шний, серде́чний; ( мизерный) прен. мізе́рний
    2) ( приносящий несчастье) неща́сний, нещасли́вий; ( бедственный) лихи́й

    \несчастныйая до́ля — неща́сна (нещасли́ва, лиха́) доля

    \несчастныйый слу́чай — неща́сний (нещасли́вий) ви́падок

    3) в знач. сущ. неща́сний, -ого, нещасли́вий; серде́шний, серде́га, бідола́ха; диал. серде́га, сара́ка

    Русско-украинский словарь > несчастный

  • 20 ёмкость

    1) вчт, матем., техн. ( вместимость) мі́сткість, -кості

    ёмкость запомина́ющего устро́йства — мі́сткість запам'ято́вувального при́строю

    - ёмкость области
    - ёмкость отвала
    - ёмкость памяти
    - загрузочная ёмкость
    - информационная ёмкость     - разделительная ёмкость
    2) физ. ( электрическая) є́мність, -ності
    - взаимная ёмкость
    - внутренняя ёмкость
    - действующая ёмкость
    - динамическая ёмкость
    - дифференциальная ёмкость
    - диффузионная ёмкость
    - добавочная ёмкость
    - ёмкость аккумулятора
    - ёмкость антенны
    - ёмкость блока
    - ёмкость поглощения
    - измерительная ёмкость
    - кажущаяся ёмкость
    - конечная ёмкость
    - междувитковая ёмкость
    - междуобмоточная ёмкость
    - межэлектродная ёмкость
    - накопительная ёмкость
    - образцовая ёмкость
    - обратная ёмкость
    - остаточная ёмкость
    - отрицательная ёмкость
    - паразитическая ёмкость     - погонная ёмкость
    - положительная ёмкость
    - последовательная ёмкость
    - постоянная ёмкость
    - разрядная ёмкость
    - распределённая ёмкость
    - сглаживающая ёмкость
    - собственная ёмкость
    - сосредоточенная ёмкость
    - удельная ёмкость
    - фиксированная ёмкость
    - частичная ёмкость
    - электрическая ёмкость
    - электростатическая ёмкость
    - энергетическая ёмкость

    Русско-украинский политехнический словарь > ёмкость

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»